Напередодні медичної реформи, або про що мовчить МОЗ

Реформа ЕМД України - група однодумців для обговорення суті реформи.

Стаття вперше була опублікована як пропозиції щодо напрямку реформування охорони здоров'я 19.09.2017 року в моєму блозі на іншому сайті. Перейти до статті >>

Сьогодні про медичну реформу в Україні не говорить хіба що лінивий. Є і прихильники і запеклі вороги тих змін, що пропонує МОЗ України в особі в.о. Міністра охорони здоров'я Уляни Супрун та її команди. Пані в.о. міністра неодноразово стверджувала, що майбутні зміни покращать якість надання медичної допомоги, та от чи залишиться та частина медичних послуг, яка підпадає під Закон України Про екстрену медичну допомогу безкоштовною - велике питання. Крім того, пані Супрун, збирається запозичити так звану Британську модель медицини та впровадити її в Україні.

То ж врешті решт давайте розберемося у тому - що ж нас чекає зі слів в.о. Міністра. До того ж британська охорона здоров'я на сьогодні знаходиться не в ідеальному стані, і сама потребує реформування.

Головна проблема всіх країн полягає у відсутності достатньої кількості лікарів, а тому попасти на прийом до лікаря вкрай важко. В Британії сьогодні існує таке поняття як "очикувальний лист". Це коли черга на прийом чи на операцію розтягнута на кілька місяців, а в деяких випадках і кілька років. Тому, це очікування не могло не відбитися на роботі парамедиків. У них суттєво збільшилася кількість викликів до хронічно хворих із загостреннями. Про це більш детально розказано у статті - Принципи та філософія парамедичної служби Великобританії

Про впровадження британської моделі охорони здоров'я в Україні та про Законопроект 6327 дивіться наступне відео.

Підписуйтесь на канал - EMS Ukraine.
Для цього натисніть кнопку нижче ↵

В Британії існує два види фінансування медичного обслуговування - приватний та державний. Державний, як ви вже здогадалися безкоштовний. Точніше видатки на медичні послуги в повному обсязі оплачуються з держбюджету або з інших державних фондів. Також існує безліч державних програм, по нашому субсидій, які або частково повертають хворому приблизно 20% витрат на лікування, в тому числі і на придбання медикаментів. Або хворому відшкодувується повна вартість лікування, включаючи ліки. Компенсацію витрат на лікування отримує саме хворий, а не облздрав, лікарня чи аптека. У такій системі реімбурсації можливість розкрадання цих грошей відпадає. Тепер пригадайте як це відбувається в Україні.

Також існують певні категорії громадян, які отримують медичні послуги повністю безкоштовно - це соціально незахищені версти населення, безробітні (офіційно зареєстровані), пенсіонери, вагітні та діти віком до шести років, хворі на цукровий діабет, бронхіальну астму, гіпертонію, епілепсію та ін. Ці категорії мають спеціальну медичну картку, яка дає можливість отримати будь яке лікування чи то у приватній клініці, чи то у державній - безкоштовно. Всі витрати покриває держава.

Британська і українські системи охорони здоровя'я структурно мало чим відрізняються (за рівнем та географією) - ті самі районні лікарні, обласні та республіканські можуть відрізнятися тільки назвою, а по обсягу допомоги майже не відрізняються. Та на цьому тут їх співпадіння закінчуються, особливо, коли мова йде про джерела та обсяги фінансування від яких, доречі залежить не тільки обсяг допомоги на кожному рівні, а і її якість.

Перша відмінність - у Британії держава на охорону здоров'я виділяє від 9 до 11% ВВП країни. В Україні це геть інша цифра - 2,7% ВВП України. При бажанні можна знайти офіційну статистику та вирахувати в абсолютних числах, та мова зараз не про це.

Друга відмінність - майже вся медицина приватна. Сімейний лікар (General Practitioner - "GP") - веде приватну практику. Центрів ПМСД, таких як в Україні - немає. Британський сімейний лікар зазвичай має приватний кабінет над аптекою (про аптеки читайте далі). Він надає допомогу мешканцям своєї зони відповідальності та всим, хто до нього звернувся за всими нозоологічними формами захворюваннь у денний час - з 9:00 до 18:00. В неробочий час з 18:00 до 23:00 та у вихідні дні приймає та виїжджає на виклики черговий лікар (один на кілька районів) - "Care Doctor". Можливий виїзд лікаря на виклик і вночі, але коштує це задоволення з 18:00 до 9:00 наступного дня - 65 євро (2 тис. грн.).

Якщо раптом британець захворів, він звертається до сімейного лікаря. Коштує прийом для умовно здорових та працюючих приблизно 45 євро (при мінімальній зарплатні у 1550 євро на місяць). До речі, якщо лікар гарний, то пацієнтів у нього більше. Територіальне ділення повністю відсутнє. Хворий може у будь який час змінити свого GP.

Основний принцип сімейної медицини Британіїї - профілактика. Бо в разі загострення або ускладнення хвороби, сімейному лікарю потрібно надати хворому лист-направлення в ту чи іншу клініку або до лікаря вузької спеціальності на консультацію або госпіталізацію. За це сімейний лікар частково вносе компенсацію.

Тобто, якщо ви вирішили звернутися у клініку по допомогу з приводу, наприклад, обструкції верхніх дихальних шляхів оминая GP, вам виставлять рахунок у 100 євро. Якщо ж ви спочатку звернетеся до сімейного лікаря і в разі його неспроможності надати допомогу він дає лист-направлення у госпіталь, то в цьому випадку рахунок буде всього 45 євро.

Та якщо вам раптово стало зле і ви не знаєте що робити, в Британії існує Call-центр з єдиним номером, який всім відомий і хворий може отримати консультативну допомогу від медсестри-оператора з приводу подальшої тактики щодо лікування. В Україні такі Call-центри також вже існують при Центрах екстреної медичної допомоги, там лікарі по телефону надають консультації з різних медичних питаннь.

Аптеки працюють лише вдень. Такої кількості аптечних кіосків взагалі немає. Це пояснюється дуже просто - в лікарнях є всі необхідні ліки, там виставлять тільки рахунок за лікування (або хворому, або страховій компанії, або державі, якщо ви підпадаєте під певну категорію), той хто потребує ліків не в лікарні, обов'язково повинен мати іменний рецепт від сімейного лікаря на ті чи інші ліки, бо в аптеці ліки можна отримати лише за іменним рецептом. Жодних ліків без рецепту! Жодної реклами ліків по телевізору!

Порозмисливши уважно над цією арифметикою, стає зрозуміло, що сімейний лікар за британською системою для хворого і бог і рідний батько.

Окремо слід сказати за ведення вагітності та пологи. Нагадаю, що материнство та дитинство знаходиться під захистом держави, тому усі профілактичні огляди, лікування при ускладненнях перебігу вагітності та лікування дітей до 6 років - БЕЗКОШТОВНЕ. До 20-го тижня вагітну спостерігає GP, лише на 20-му тижні вагітна попадає до гінеколога та проходе УЗД. Якщо патології вагітності немає - далі до 38-го тижня вагітну веде GP. З 38-го - гінеколог, в цей термін вирішується план майбутніх пологів.

Самі ж пологи відбуваються за наступною схемою і в лікарні рекомендують ось що: після того як відійшли води прийняти душ, поїсти та лише через 5-6 годин після відходження вод рекомендують з'явитися на пологи (до речі власним транспортом).

Ну що, приблизно представили собі, що нас чекає із впровадженням британської моделі охорони здоров'я?

Отже, підсумуємо. Нижче в інфографіці всі плюси та мінуси британської системи охорони здоров'я яку адаптують до України.

Увага!!! Оскільки стаття писалася до прийняття Закону 6327 після його прийняття виявилося, що фармацевтична система не змінилася. Тому пункти 1 та 3 в даній інфографіці поки що не відповідають дійсності. Продаж ліків здійснюється як і раніше - вільно і без рецепта. Що на думку фахівців неправильно.

Та в Україні не все так просто як здається. Отак взяти і зламати все не вийде. А якщо врахувати пострадянський менталітет великої кількості громадян які вже досягли старшого та похилого віку, то перспективи не досить райдужні.

Крім того 49 статтю Конституції України ніхто не відміняв, а мова там йде про те, що:
- Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
- Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
- Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
- Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

А отже приймати Закони, які протирічать Конституції України? це не що інше як марнування сил та часу, бо будь який районни суд зможе відмінити рішення Народних Депутатів.

Змінам також будуть пручатися й самі лікарі, бо більшість нічого не хоче міняти бо боїться відповідальності. Крім того в Україні існує шалений дефіцит лікарів загальної практики та сімейної медицини. Щоб вивчити, або перенавчити потрібен чималий час. З'являться багатомісячні "листи очікування" консультації чи лікування за бюджетні гроші.

А що робити на початку з тими категоріями населення, які живуть за межею бідності та не мають доходів? Хто буде оплачувати щоденну доставку осіб без постійного місця проживання до приймальних відділеннь чергових ЦРЛ, особливо у холодну пору року? Мабуть, що знову ми з вами.

Відчують на собі покращення медичного обслуговування від впровадження реформи лише ті, хто народиться вже після впровадження цієї реформи і тільки за умови зміни системи фінансування охорони здоров'я на ту модель, де адресну допомогу від держави отримує пацієнт на власний банківський рахунок. Тут і корупції в медицині мабуть прийде кінець. Ось чому сьогодні дуже багато противників цієї реформи. Крім тих, хто роками "перерозподіляв" бюджетні субвенції по кишеням на рингу ще є і власники аптечних мереж, які дуже прекрасно розуміють, що "кардіологічний засіб - корвалмент" не що інше як "фуфломіцин" на якому можна добре заробляти.

Лікарі також відчують покращення від впровадженої реформи. В зв'язку з тим, що за кожним лікувальним засобом потрібно буде звертатися до сімейного лікаря повага та відношення до лікаря радикально змінеться. Крім того мінімальні посадові оклади лікарів становитимуть не менше ніж 250% від середньої заробітної платні за липень минулого року по Україні. Це відновить втрачену соціальну несправедливість та буде стимулювати лікарів більше навчатися, а не торгувати на ринках.

Та споглядаючи за перепетіями боротьби комітету з охорони здоров'я Верховної ради з МОЗом перспективи змін у найближчий час виглядають примарними. А почитавши проект бюджету на 2018 рік, де на медицину закладане все тіж <3% ВВП стає не по собі. Скільки років нічого не міняється. Лікарів тримають за межою бідності, ще трохи і лікувати українців буде вже нікому.

В умовах недостатнього державного фінансування медичної галузі стає очевидним, що реформа насамперед спрямована на перекладення фінансового утримання медицини на плечі місцевих громад та самих же громадян. Хоч на заваді цьому і стоїть 49 стаття Конституції України, безкоштовної медицини не буває. А коли немає коштів на її утримання у держави, за неї все одно хтось має сплачувати.

Тому, зважаючи на Конституцію та потребу в змінах, найбільш прийнятною буде канадійська модель охорони здоров'я. Де медичні послуги надаються безоплатно, за рахунок обов'язкового державного страхування. Страховий щомісячний внесок не перевищує 0,5-1% від заробітної платні.

Та навіть увівши новий вид податку - "обов'язкове державне страхування" та заснувавши Національну агенцію здоров'я ніхто не дасть гарантій, що кошти, які будуть надходити на бюджетні рахунки від медичного страхування не будуть перерозподілені Урядом ручним способом на інші, більш важливі (на їх погляд) статті.

Крім того цікаві речі відбувалися 19.09.2017 року під стінами Верховної Ради. Проект Закону 6327 передбачає встановлення мінімальної заробітньої платні лікарям без категорії на рівні не менше ніж 250% від середньої заробітної плати, проте профспілки медичних працівників, вимагаючи підвищення посадових окладів виступають проти реформи за яку має проголосувати парламент.

Звідси витікає очевидне - або хтось використовує профспілки у вирішенні власних задач, або лідери профспілок не розуміють що відбувається, або що ще гірше - лідери профспілок вступили у змову з першими. Поживемо побачимо, час як відомо все розставить по своїх місцях.

Разом переможемо!

Радо прийму участь у обговоренні статті внизу у коментарях та у соцмережах.

Лікар © Сергій Бараннік

Сподобався матеріал - не забудьте поділитися з друзями та поставити "Лайк" -